Один знайомий сьвященик якось скаржився мені, що його парахвіяни сповідють нецікаві гріхи. Це фахове, як, скажім, у лікаря на травмопункті: тебе кортить показати вищу клясу нейрохірургії, а люд іде все зо звихом (luxatio) на ту саму ногу. Вже здається, що й на голову, що й голова одна на всіх, а це-ж не суперечить і найвищим здобуткам хвилозопиї.
От і в мене, покаюсь вам, гріхи геть нецікаві: як почну переповідать, то заснете й ніяка нечисть вам не привидиться. Воно й добре: як нецікаві гріхи, то, виходить, що не цікавишся гріхом, не пробуєш, не граєш газардовно, а так тільки — кульгаєш в ногу з упалим людством.
Немає коментарів:
Дописати коментар