Щасливий той, хто має дві роботі
У задобіддя, потім — й по обід,
В обіди має повну ложку в роті,
У кого так щирує цілий рід:
Малеча жваво у метрі прохає
І довгу руку простяга старе,
Й на хуторі врожай уже плекає,
Коли на латці ще мороз дере.
Хто вже хворів і ще хворіти буде
Легесенько: то кашельне, то чхне;
Кому та пошесть лекша від застуди,
Кого шахрай голодний обмине.
І хто постом іще у чисту миску
Найпершого листочка не кладе,
Не дожидає від держави зиску,
Бо смокче сухаря про чорний день.
Немає коментарів:
Дописати коментар