неділя, 5 січня 2020 р.

Бідні свинопаси

"Каста" - щира природа, "варна" - чистий колір. Ми живемо добою джаті - новонародження: із сьвітових яєць без кінця вилуплюються якісь кастенятка й дістають етимологічно темні, несьвяті ймення. Вони плодяться, намножуються й зникають без сліду, бо нащад зрікається роду.
Тим часом щирі або чисті варни даються таки в знаки - просто періодично де-котрі з каст стають непотрібні, хоча люде такої природи далі собі народжуються. Чи навпаки: каста аж свербить, а розчухати нікому. Ось, приміром, тепер нам аж ґвалт потрібні козаки-кшатрії, хоч на них і сухувато. А вже ті вайшії пошилися більше в купці, скотарство-ж і хліборобство геть-геть облишили. Скільки природжених селян тепер торгує! А чим? Виробу нема, а торг єсть. Десь і шудри потрібні: помагають крамувати на рундуку.
Найгірше з українськими брахманами: на щирих недорід, просто аж голод, а прозивних треба кучугуру й три обломки. Кшатрії-ж не підуть брахманити? Ще не так давно ними чужі прикидалися - то вже в пам'ятку їм. Тому брахманів із себе мусять удавати бідні свинопаси. А воно їм треба? Вони й у Варні тій раз побували й годі сказали.

Немає коментарів:

Дописати коментар