Органон

Коли ми радо визнаєм, що наш Бог є любов, то розумієм під цим не тільки те, що живить, але й те, що живиться. Бо маєм Джерело всього - й гайок де-чого, оазу в байдужній пустелі Всесьвіту, оазу, що по-над тим Джерелом буяє та квітує ніби окремо від Космосу, хоч з тої самої Причини посталого.
Ми, як ті рослини, знаєм лиш, що нам треба води: до ґрунту й повітря, сьвітла, тепла, що наче самі собою дані. Вода робить фізичне живим у нашому найпервіснішому відчутті. Є дерева, кущі, иньші рослини. Щоб ізлюбити де-які чагарі в нашім лісочку, не досить бути людиною, мало бути сьвятим - треба бути Богом. Кажуть, Бог один усіх любить. І де-хто тільки тою особистою до себе любов'ю, околом не відбитою, не сприйнятою, не підтриманою, й живе, й таки лишається саме чоловіком.