Гарна така чорноброва наддніпряночка, ще й з козацьким прізвищем на згадку про пращурів, що осадили та заселили були степовий край. Це-ж її гонуки моїм прагонукам скажуть: "Та не бреши! У нас всегда говорили по-русски!". Що тоді моїм прагонукам на теє відказувати? Та їм либонь під той час уже й байдуже буде...
Така противтопія. Щоб часом не втонути.
Така противтопія. Щоб часом не втонути.
Немає коментарів:
Дописати коментар