Пригадую, як був я хлопцем, то повелася між нами мода на кавчукові м'ячики. То були тверді, чорні кулі, наче до гарматного бою. Швиргонеш було таким перед будинком, а воно відскакує аж до дев'ятого поверху, тоді найвищого. Потім їх перестали й виробляти: пішла поголоска, що визнали шкідливими та небезпешними. А вони такими й були, бо як улучить у когось, то добре дасть.
Тепер, бачу, дорослі люде, навіть трохи интеліґентні, стали гуляти в такого м'яча, тільки що словесного. Кинеш чорне слово, а воно відскакує від землі, від стін - і ще, гляди, самому в зуби дасть чи окуляри розіб'є. Бо ті чорні куляги в усіх хлопаків однакові - як зачнуть кидатися, то не знати, де чий.
Кинеш "бидло!" - й те "бидло!" літає, де знає, скоче, де схоче. І як той рак-неборак: як ущипне - буде знак! То я-б не радив ото нікому ходити з хлопцями на ті киданки. Учітеся, брати мої, думайте, читайте й хати держіться, а потім у добірнім товаристві ачей щось і скажете.
Тепер, бачу, дорослі люде, навіть трохи интеліґентні, стали гуляти в такого м'яча, тільки що словесного. Кинеш чорне слово, а воно відскакує від землі, від стін - і ще, гляди, самому в зуби дасть чи окуляри розіб'є. Бо ті чорні куляги в усіх хлопаків однакові - як зачнуть кидатися, то не знати, де чий.
Кинеш "бидло!" - й те "бидло!" літає, де знає, скоче, де схоче. І як той рак-неборак: як ущипне - буде знак! То я-б не радив ото нікому ходити з хлопцями на ті киданки. Учітеся, брати мої, думайте, читайте й хати держіться, а потім у добірнім товаристві ачей щось і скажете.
Немає коментарів:
Дописати коментар