Славна Вкраїна

Чи-ж ми куди ліпше за воріженьків не знаєм безчестя нашої матері, її ганьби та пониження? А таки звемо її славною. Бо неславу її й нечесть, її ганебу берем на себе, завдаєм на свої плечі. А куди нести й як? Бо ми й знаєм, і визнаєм себе добре за сліпих, за байдужих, за тяжко кволих, за розгублених та розпорошених?
А таки треба нам нести покидьки геть — хоч якось, хоч кудись, щоб вона собі, вільна, оновлена, воскресла й зазоріла в щирій славі.