Часом насниться-примариться щось таке виразне, що прокинешся й довго пригадуєш промовисті подробиці й перипетії. Найдивніше-ж те, що дійові люде — люде вже вмерлі, а їх таких із роками довкола кожного збирається все більше та й більше. Та вві сні ті люде дуже вже живі в своїх діях. І не віриш тій марі, і гадаєш мимоволі: чи й ти отак колись приплентаєшся до когось у маячіння живісінько побовваніти? Промовлятимеш — і не повірять, навчатимеш — і забудуть.
Немає коментарів:
Дописати коментар