пʼятниця, 15 листопада 2019 р.

На лови

 Ангелянин один подивився на мій піджак "Harris Tweed", на такого самого картуза глянув, на картату баєву сорочку з кудлатою тартановою краваткою та тільки й спитав:
 На лови?
 А так,  кажу,  звісно!
Ніде правди діти: в первісному розподілі праці мені колись дісталося саме полювання. Ну, й збирання трохи. А на що вже там полюю, кого ловлю, де й що збираю  чи воно важить? Головне  нести щось до дому в цупких руках, щоб було доїжно. Мене не одуриш тим сьогочасним реквізитом і реквізитами. І ротів не одуриш. Холоднеча, голоднеча, небезпеченство прибирають чемних хворм, але я їх таки пізнаю. Й усе тягну, цуплю, волочу.
Т'але знаю тут одну печеру, червінню все пообмальовувати, щоб ніхто не бачив. І там воно  на віки. 

Немає коментарів:

Дописати коментар