пʼятницю, 29 листопада 2019 р.

Стосовно до голоду

Пригадую своє київське дитинство за СССР. Підступається до мене парубчук із дуже простим українським прізвищем (звісно, онук колгоспників, син сільських перехідців) і лукавенько так іспитує:
 Ти украинскій харашо знаіш?
 Так, учуся-ж у школі вкраїнській...
 А можиш пірівісті "На меня в лѣсу напала голодовка"?
 Чого це раптом?
 А-а-а! Ні можиш!
 Ну... мене в лісі напав голод...
 Ні голат, а галадофка!
— ...
 Будіт "На мене в лісі напала гола дівка", от как будіт!
І щасливий регіт, регіт без краю! Справді, дуже кумедна мова. А надто-ж стосовно до голодівки.

Немає коментарів:

Дописати коментар