Ах, які-ж ми соціолінґвістичні, соціокультурні, пробачте на вченім слові! Як скоро повернулася чемна, але тверда, як рабська пам'ять, московська до відповідей на чемну чи збуджену вкраїнську. Щось не вивойовується. Але треба товкти, як мак на кутю. І намагатися всьміхатися, пригадуючи, що то не смерть, не виведення з громадянства, а лиш іздавна знайоме "не треба, то й не хочу". А вже знов не треба - соціокультурно, соціолінґвістично.
Немає коментарів:
Дописати коментар