Нині хрещення стає хрищенням, а попереду Хрест. Ми цілий рік ходимо за Христом від стації до стації, ніби уздовж улицею, що зветься Via Dolorosa. Переходимо ту вулицю. Туди. Сюди. А Хреста не беремо.
І от стація Водохреща. Просто на березі Йордану. Ордань не широка річка й не глибока. Але не перебрести й не переплисти.
Він залишив нам свою Церкву. Але де саме, не сказав. Ось, каже, камінь. А історія той камінь покотила. "Я виноградина, ви віттє. Хто пробуває в Менї, а Я в йому, той приносить багато овощу; бо без Мене не можете робити нїчого."
І сліпе, вже голе віття пробує намацати свою виноградину.
І от стація Водохреща. Просто на березі Йордану. Ордань не широка річка й не глибока. Але не перебрести й не переплисти.
Він залишив нам свою Церкву. Але де саме, не сказав. Ось, каже, камінь. А історія той камінь покотила. "Я виноградина, ви віттє. Хто пробуває в Менї, а Я в йому, той приносить багато овощу; бо без Мене не можете робити нїчого."
І сліпе, вже голе віття пробує намацати свою виноградину.
Немає коментарів:
Дописати коментар