Подвійна прикрість

 У сьвіті нічого не міняється й міняється геть усе. Це подвійна прикрість: так, ніби стоїш, дожидаєш потяга. Потяг не прийшов, а там, де стояло й що стояло, так помінялося, що й не знаєш уже, де ти й що ти.