Там, де наші прабабці сором'яжно спускали голову й очі, а прадіди обурено сопли, ми побожно завмираємо: ах, краса, було-ж колись, минулося! Старожитній Kitsch смакує, як видержане вино. Так оце то випроба часом, суд нащадків, розвій культури! Стають непотрібні крила, пальці, ба навіть і самі лапи — еволюція, еге-ж! І тільки черево, щоб на йому повзти, вже навіть не плазуючи.
Немає коментарів:
Дописати коментар