Дармовисик дума, що то на йому висять ключі. А ключі знають, що то на їх повис дармовис. Він, власне, відповідав за те, щоб ключі не загубилися. Т'але вони посіялися. А хтось підібрав в'язку — й не ради невідомих замкнених дверей, а ради славного такого дармовисика.
Немає коментарів:
Дописати коментар