Чи заступляться-ж за хрещений люд наші запорожчики? Та вже-ж, не заступляться! Бо нема вже запорожчиків і Запорожжя їхнього нема. А що-ж маєм? Запоріжжя, то місто таке. А коло його земля, край — як його назвати? От у метрі — з м'яким перчиком, у народнім уборі — молодиця на ахвішці запевня, що воно Запорожчина. Етнографи з фольклористами не розшукають такої країни — було Запорожжя. Але Запорожжя просмикнулося в кротовину метра й сталося Запорожчиною.
Немає коментарів:
Дописати коментар