Павло Губенко повернувся з печорських (таки не печерських!) таборів, і був дуже здивований, що Остап Вишня живий-здоровий. Усі десять років девкраїнізації Остап Вишня мовчав. Але, виявляється, не тому, що йому нічого було сказати в унісон до нової доби. Він дожидав з/к Губенка.
І, діждавши, заговорив. Він почав гуморити з приводу "самостійної дірки", що саме 1943-го року розворушилася на Заході Вкраїни: за чверть століття по УНР упало УПА.
"Самостійна дірка" змусила Вишню сумно сьміятися. Остап уявляв себе в тій затишній дірці. То було-б щастя. Але щастя-ж нема, так сказав Губенко. Є лиш нещасливий, приневолений сьміх.
І, діждавши, заговорив. Він почав гуморити з приводу "самостійної дірки", що саме 1943-го року розворушилася на Заході Вкраїни: за чверть століття по УНР упало УПА.
"Самостійна дірка" змусила Вишню сумно сьміятися. Остап уявляв себе в тій затишній дірці. То було-б щастя. Але щастя-ж нема, так сказав Губенко. Є лиш нещасливий, приневолений сьміх.
Немає коментарів:
Дописати коментар