"Дивлюсь я на небо та й думку гадаю...", — так сьміялися з того, а це, знаєте, не всякий може. Не сокіл, того й не літає — споглядає все. А довкола споглядача метушаться недалекосяглі горобці, й усе щось цуплять, цьвірінькають, як навіжені: "Дивлюсь я на землю та й їжу хапаю..."
Немає коментарів:
Дописати коментар