Тяжко гортаються тепер сторінки Всесьвітньо Великої Літератури. Однак не скажу, що скінчилася вона, спочутлива, у ХІХ ст. Як-що прибрати пиху загрозних од і брехню дитирамбів, залишається понадсильний біль і жаль змученого носія, обтяженого брилами всього великого й могутнього, що тільки було, єсть і буде на сьвіті. Такі носії були Шпаліков і Шукшин, такі були й долі їхні.
Салтиков-Щедрін в своїй казці "Богатирь" показує нищівну могуть непитущої сьвідомости московита, кидає виклик невсипущої грізної совісти. Баба-Яга народила нечуваного й небаченого багатиря. Нічого не зробивши, зрослий багатир забився спати в дубове дупло. Віра в те, що він живий і спить, а не мертвий і ходить, — шалений чинник для чину в історії. Вороги не вірять, бо вороги. Друзі зневірились і зробилися ворогами. А цілий народ, окремо взятий в тісні руки, вірить — і край. Та віра-віренна не перемагає рації чи непереборних історичних обставин. Але вона долає біль і жаль, без неї нестерпні.
Салтиков-Щедрін в своїй казці "Богатирь" показує нищівну могуть непитущої сьвідомости московита, кидає виклик невсипущої грізної совісти. Баба-Яга народила нечуваного й небаченого багатиря. Нічого не зробивши, зрослий багатир забився спати в дубове дупло. Віра в те, що він живий і спить, а не мертвий і ходить, — шалений чинник для чину в історії. Вороги не вірять, бо вороги. Друзі зневірились і зробилися ворогами. А цілий народ, окремо взятий в тісні руки, вірить — і край. Та віра-віренна не перемагає рації чи непереборних історичних обставин. Але вона долає біль і жаль, без неї нестерпні.
Немає коментарів:
Дописати коментар