Не певен, чи то честь, щоб твоїм іменем назвали твоє рідне містечко чи село. Заступаєш отак засновника чи засновників, що дали місцю своє ім'я чи свою назву. Тепер не тобою, цюрупо, величаються олешки, а пузиришся ти, й нащадки чухають макітри: що воно таке? Ну, а як ти до тої околиці чи вулиці геть непричетний? Хай тоді твоя людська слава гуляє-бенькетує, де сама знає, де її знають. Не годиться затуляти довшого — коротшим, ширшого — вужчим, глибшого — мілкішім, довгоминущого — швидкоплинним.
Немає коментарів:
Дописати коментар