Задурно

 "Не шукай щастя за морем, не проси його в людини, не мандруй планидами, не тягайся палацами, не плазуй земною кулею, не блукай Єрусалимами... За злото можеш придбати село, річ важку, але потрібну не конче, а щастя, яко річ найпотрібніша з найпотрібнішого, завсіди й усюди дається задурно."  Щастя — річ безцінна. Ми й у слові чуємо, ще нема йому ні ціни, ні плати. І далеким щастя не буває. Нещасливі полюбляють подорожувати й так уже тішаться! Та й просто цікаво помандрувати планидами, потягатися палацами, поплазувати по кулі (ох, недаремно Земля кулею зветься!), поблукати Єрусалимами. Так, але хто-ж не знає таких, що й коло Гробу Господнього не повірили в воскресення?! А село, таки правда, річ важка — такого щастя не буває. За злото куповане, за гній продане. Треба спробувати хоч когось Сковородою на щастя навернути.