Ото сидиш, щось мудруєш, словесне майструєш, ніби гадкою вигадане, а потім пригадаєш якусь коротесеньку нашу приказку — усім по сім, раз та гаразд, сто баб — сто лік — і думаєш: і на що я ото викаблучувався?
Немає коментарів:
Дописати коментар