"Тим бо й ба" — гарний вислів, ба який! Його-б уживати рясно, та ба, годі! Чи ба! От підсиптеся з тим "тим бо й ба" до я кого порядного вкраїнця, та тим бо й ба — тями нема. "Минулоріч", "матиматикиню", "довкруж", "зазвичай" усі вчені люде знають, ба й він угадає. А вже "тим бо й ба" — й не питайте. Тим бо й ба.
Я так гадаю, невчений, що те наше міцненьке, виразненьке "ба" від "бач" відкололося, бо дуже вже воно вказівне: диви, ба! Дак уже воно саме в мові мало показується: либонь не тільки що занадто вже коротке воно виходить, ба й виразне, як на теперішні широкомовні смаки. Ба як: малесеньке лекше загубилося. Довжелезної "математикині" не загубиш і не викинеш, навіть умисно: все липнутиме й волчитиметься за тобою як те кашне за Сидорою Дунканівною.
Немає коментарів:
Дописати коментар