Хоч-би як осоружився Черчіль ученому лікарству своїм довголіттям і нережимними житками, сказати на його, що "страждав" "ожирінням", ївши "жирну" їжу, аж ніяк не випада. Небіжчик Черчіль ласо споживав ситу ангелянську харч. Ті з нас, хто глитає масну вкраїнську страву, споруджену про косаря, гаразд оціновують і поважно сприймають такий Черчілів патрійотизм.
А слабував покійний на шанобливу опасистість або — увага! — солідне розгладнення. Ті з нас, хто й собі отак розгладився, тільки скрушно, хоч, через грубу шию, ледь помітно хитнуть головою.
А журитися лікарству нема чого, як і пацієнству — тішитися: бо що довше живеш, то довше й дорожче лікуєшся.
Немає коментарів:
Дописати коментар