"Смерть і життє — в руці язика, й хто любить його, їсти ме плоди його." (Прип. 18:21) Дуже цікава приповістка Соломонова: в Кулішевому перекладі язик і руку має, наче ціле тіло, й їстивні овочі, ніби якесь дерево. Й любити його треба, бо в йому смерть і життя. В дуже язикатих якось нічого такого не відчувається: довгий язик, широкий, як лопата, великий, як гора, а щось не до любови й нема ні їсти, ні навіть випити. Не збираються вони за тими балачками ні жити, ні вмерти тим паче. Либонь якогось не такого язика мав на думці премудрий Соломон.
Немає коментарів:
Дописати коментар