От уже чуємо: "гарматне м'ясо, гарматне м'ясо". Дуже вже по московському, так я вам скажу: тілесно, смашно, вбивчо. Одно слово, людожерство, люде жеруть людей. Не так воно метахворично замислювалося: "good enough to toss; food for powder, food for powder; they'll fill a pit as well as better men...." ("Горітимуть собі, пожива для вогню; підуть на гній не згірше від звитяжців.") Так і бачиш, як порох поглинає чоловіцтво. Що тут скажеш: трусить воєнним списом сам Шекспір!
"La chair à canon", "cannon fodder" з'явився аж по понад 200 роках. То тримаймося-ж сивої нашої, культурної давнини! Не запиречуючи того, що "гарматне мнясо" на нас суне, звімо його таки гуманно: "порохові покорм".
Немає коментарів:
Дописати коментар