І мовив він у сорок років: "Ну, годі, душе моя, тобі робити! Їж, пий, утішайся, бо мої комори вже повні. Відтепер їхню повняву збиратиме-складатиме оця жінка. І може ще діти. Хоча діти (одно) — то вже хіба навряд. Але ти їж-їж. І запивай."
Немає коментарів:
Дописати коментар