Я вже колись давно висловлював був думку, що годилося-б усякого, хто назвався грибом, силоміць пхати до традиційно густого вкраїнського борщу — надокучило вже борщувати нізчимним! Це в нас іще чи не від Чорної ради всі радоньки такі як галочки чорняві. Ще й чи не від сусіди холодного ми перейняли, якого Йвана Страшенного чи Петра Величенного, що всяка владуща кляса — то какістократична зграя?
Уже тепер і самі владущі охоче вірять, що воно так: а якими-ж іще були попередники, чи не такими самісінько будуть і наступники? Вавари прийдуть, а Риму нема ні Західнього, ні навіть Східнього. Тільки писулька: "Тут були барбари." І хтось приписав до писульки: "А там — варвари." Віримо, віримо: й песиголовці вже були — нема чого пертися. Але-ж пхаються знов якісь неймовірні, є кому. І наперед готуються саме в какістократи. А-а-а... А аристократи-ж де, чи хоч кратні своїм багацтвам плутократи, машиновані технократи? Ну хоч відносно безневинні охлократи? Щось не чуть. Вибігали вже ми надвір, ще й за хвіртку, ще й по-під тини на вулицю-околицю — ні, ніде не видно.
Немає коментарів:
Дописати коментар