Оте соцмережане відчайдушне нахабство — погук самотньої душі: давно вже мене не слухали, нема з ким сісти хліба ззісти, нема з ким на речах стати, собі поговорити — так ось нате, хоч почитайте! Й, не мавши до людей звички, так з-опалу нагримають, такого згарячу наплескають, що й купи не держиться. А все людям прикрість.
Немає коментарів:
Дописати коментар