Як діти ми — листи. Трохи знаємо, від кого, а кому — хіба здогадно. Ми цілий вік читаєм себе, але не можемо скинути печатки. Або, неписьменні, дерем на собі коверту.
Як батьки ми тільки посланці — передати листи. Здається, знайомі з посилачами, але кому, куди шлеться — того не відаємо.
Немає коментарів:
Дописати коментар