середа, 17 лютого 2021 р.

Як ми єдночилися

 На вигадки та на прикладки, то й пари мені нема. Оце загадали синові вигадувати й (А:) абеткувати діслова  та щоб асекурувати, до байки асиґнувати. От натягає синок тих слів собі в голову, наскладає та й зачне навчителів (Б:) банітувати. Ми з ним (В:) вирихтували думку й ну собі ті слова (Г:) гемблювати. Які гемблюємо, а які й (Ґ) ґанджуємо, бо де-які з них уже просто (Д:) душать і дхнуть. Щоб не довелося самих себе (Е:) евакувати, заходімся експертувати й екстрагувати:

                                                     Як ми (Є:) єдночилися
І чого це нам (Ж:) жебоніти, жебрати, жевріти, животіти! Гайда до лісу! Будем дорогою жирувати, жнивувати на мисленому полі, жонґлювати дотепами й загалом жуїрувати. Аж (З:) зорітимем! Хай легенько (И:) икнеться тому, кого ми похвалим. (І:) Імкнем собі, що не доведеться (Ї) їжитися, як не (Й:) йняти віри на всякі брехні. А кого осудимо, хай уже (К:) карлючиться. Мисливо (Л:) ладуймо рушниці: ану-ж трапиться якась дичина. Не випадає нам (М:) милити. Де спис не буде (Н:) няти, там рушниця візьме. Тут уполюємо, тут і (О:) обілуємо  зразу (П:) получчаєм. Здобич (Р:) риштуватимем на вози  возами возитимем! Хай люде (С:) солопіють! Будуть рукава (Т:) термосити: вже дай та дай. Поки вони (У:) убогшали, ми дбали й маєм. Але треба з сусідоньками якось (Ф:) федерувати.
Весело ф'юкає птаство. Тяжко (Х:) хавчать хорти. (Ц:) Цвенькає в очі всяке дрантя. (Ч:) Череватіє вепр, черкаються об зуби чарки. Чикрижиться сало. Час (Ш:) шабашувати, годі щирувати. (Ю:) Юртує душу й розум, як лебеді (Я:) ячать. Усе в голові якось (Ь:) м'якозначиться.

Ох і накреслиться пані вчителька коло наших дивозних слів, що їх і в сьвіті таких нема, бідненьких!


Немає коментарів:

Дописати коментар