От цікавий я знати, чи цікавить мовознавців українська мова наших підручників? Підручники "з українського" — то окрема мова-розмова. А от підручники, як той казав, "не спеціяльні"? Я оце в карантені студіюю ті підручники, як дурний, і з простих речей дивуюся. Виходить, що наші фізики не тямлять жадної лірики. По підручниках, що вимірюють усякі виміри та вправляються в усяких вправах, нема й духу наших слів "завдовшки", "завширшки", "завтовшки", "завглибшки". І як-же обходяться? А тим, що мають: "довжиною, в довжину", "шириною, в ширину", "товщиною, в товщину", "глибиною, в глибину". Слава Богу, що позичати — недалеко бігти. Глибше копати вже й не кортить, хочеться все те копнути. Але виходить що редактори, рецензенти й не шкребли того граниту науки. Тим часом дерево осьвіти якимсь дивом зеленіє: "Корінням вчепилось у каміння і глибоко вросло аж до граниту." (Йов 8:17).
Немає коментарів:
Дописати коментар