Велика Субота — день великий і вже не страшний, то вже день радісного ждання. Піснякам уже зовсім скоро можна буде їсти по людськи — діждали таки! Хто постувати неспроможний, дожидає щасливого сповіщення від Івана Золотоуста, що Великдень про всіх: разом і про тих, хто прийшов навіть і по одинадцятій годині.
Тим часом Христос умер насправжки. Тіло його перебуває в гробі, а душа сходить у пекло. Сходить по праведників і по непокірних, щоб там цих останніх остаточно навернути своєю проповіддю й вивернути з пекла своєю боговитістю. Пекло якесь іще не таке, ще воно не пече. Остаточна пекельність либонь надходить уже по Христові. Постає сперечання до Страшного Суду, що в тому пеклі тепер є.
Та нема вже там праведників і тих, кажу, булих непокірливих. Чому-ж то вони не корилися були? Мали-бо свої підставні старозаповітні сумніви. А тоді вже дістали підставу більше не сумніватися.
Теперки багато тих непокірних кругом, живих іще, слава Богу. Сподіваються й вони визвольного присуду: "Хай ніхто не нарікає на вбогість, бо царювання вселюдне настало. Хай ніхто не журиться гріхами, бо прощення з гробу всім засіяло."
Тим часом Христос умер насправжки. Тіло його перебуває в гробі, а душа сходить у пекло. Сходить по праведників і по непокірних, щоб там цих останніх остаточно навернути своєю проповіддю й вивернути з пекла своєю боговитістю. Пекло якесь іще не таке, ще воно не пече. Остаточна пекельність либонь надходить уже по Христові. Постає сперечання до Страшного Суду, що в тому пеклі тепер є.
Та нема вже там праведників і тих, кажу, булих непокірливих. Чому-ж то вони не корилися були? Мали-бо свої підставні старозаповітні сумніви. А тоді вже дістали підставу більше не сумніватися.
Теперки багато тих непокірних кругом, живих іще, слава Богу. Сподіваються й вони визвольного присуду: "Хай ніхто не нарікає на вбогість, бо царювання вселюдне настало. Хай ніхто не журиться гріхами, бо прощення з гробу всім засіяло."
Немає коментарів:
Дописати коментар