Полюбляю шпиґунські романи. Читаю буцім для мови, але більше таки для відрадощів. Побачиш, як людям на Заході сумно, на Сході, то якось самому в середині лекше. Бо добрі шпиґунські романи завсігди сумні бувають. А що-ж? Тісно й сутужно існувати під шкурою життя.
Немає коментарів:
Дописати коментар