Словникові запаси

 Я свого словникового запасу ніколи не перевіряю, чи цілий. А от де-які сьміливі люде що-разу хапаються й лапають: чи на місці там тії слова, всі триста. Як тих триста спартанців у Термопільскому (чи тернопільському) проході: свої всі тут, а чужий — і не потикайся.
На мою-ж комору навішено старе, аж иржаве, ще прадідівське колоддя. Я колись настягав туди добірного збіжжя з Шевченкових широкополих ланів. Але там уже може бути й сама мишва — тож лучче в ті запаси не лізти.