Прочуття передостанности

Зостанки будь-якої цивілізації почувають у собі таку тяжку нудьгу, що не здіймається квола рука благословляти когось ту нудьгу далі нести. Та й благословляти нікого — знов-же через ізнуджену кволість. То питання лиш у тім, чи нудьга вже така.