понеділок, 8 січня 2018 р.

Чужа молодиця

 Музичні гурти мають оманливі, нестатечні назви. Вони  противні сюрреалістів-малярів. У тих не знати, що намальовано, а назва проста та певна. А в цих проста та певна музика, а називаються так, що в голову всяка погань лізе.
От візьмімо, скажім, "Океан Ельзи"  то-ж не Ельзин окіян, а ціле море чужої молодиці! Де, на якому баден-баденському весіллі лабухаючи, ти з нею злигався? По яких баден-баденських вечорницях волочив?
Ми з тобою такі різні, що твоїй Ельзі я вже напевно не пристану до душі. То чи дасть вона мені похлюпостатися в тім окіяні? Та я й сам не хочу  боюся втопитись.
Отак, назвалися, щоб ніхто не здогадався, а хтось і вкмітив. Усі ці культурні загадки мають природні розгадки. Сюрреаліст устав пізно ранком  щось у животі бурчить. Бурчить та й бурчить, у простого чоловіка так-би й перебурчало. А культурний сяде гарненько та й намалює неймовірну, чудову красу без жадного натяку на тілесне. А потім погляне в вікно, хто там іде, й назву припише  "Чужа молодиця". 

Немає коментарів:

Дописати коментар