Прощай, скоромино, здрастуй, піснино

Їм я швидко, як жадібний міщанин, а читаю спроквола, як середньовічний чернець. Ковтаю тільки ті книжки, що читати мушу, та не хочу. Або хочу, а воно мені непотрібне.
Це означає, що духовний покорм для мене стравніший, ніж скором. Кажуть-же люде: марево - не вариво, не нагодує. Тому марево довго смакується, щоб ізнов не виголоджуватися.