Коли матюкуваті загинають матюка, то вони в тих побажаннях і пропозиціях принаймні спираються на власний досьвід. Навіть коли лаються діти, вони покладаються на спробунок попередніх поколінь: умовно кажучи, так їх робили. До того-ж, на таку лайку маєм поважний міжкультурний евфемізм - "москаля гонити".
А от чи може клясти той, хто не ходив під прокльоном? Тут у Великій Мережі зчаста когось виштурюють "горіти в пеклі". Але пекло, то таке місце, куди можна спровадити тільки себе. І що-разу, як кажеш "до пекла", то даєш напрямок дальшому своєму рухові. А чи готовий? Воно-ж не зна ні де, ні як.
Моя рада - облишити той клопіт, бо сказано: "Моя пімста і відплата буде того часу, як ноги їх хитати мутся; день бо погибелї їх близько, а що чекає їх, те вже постигає їх."
Моя рада - облишити той клопіт, бо сказано: "Моя пімста і відплата буде того часу, як ноги їх хитати мутся; день бо погибелї їх близько, а що чекає їх, те вже постигає їх."
Немає коментарів:
Дописати коментар