Днями йшов повз дощинку Вертинського на будинкові, де він народився. Дбаю думку: сам у Київі народився, в Київі живу. В одному місті з Адамом Киселем, в одному місті з Володимиром Щербицьким. Навіть у місті Михайловім Булгаковім, хоч давно почуваюся відвернутим від цього останнього. Але й булгаківський Київ мені знайомий і зрозумілий.
Тільки Київ Вертинського мені невідомий, для мене неуявленний. Так як чую його голос і виголос, його музикальну річ — але ні, Київ не міг спорудити таких згуків.
З Вертинським ми зустрічалися в бананово-лимоннім Синґапурі...
Тільки Київ Вертинського мені невідомий, для мене неуявленний. Так як чую його голос і виголос, його музикальну річ — але ні, Київ не міг спорудити таких згуків.
З Вертинським ми зустрічалися в бананово-лимоннім Синґапурі...
Немає коментарів:
Дописати коментар