Природня вкраїнська мова не знає "мє", в нас і кози мекають. Ну, хіба-що почуєш "мєсто": вже звикли за кілька століть: щоб дістати місце, треба просити чи вимагати "мєсто". А так нема.
Єдиний виняток (в Голоскевича, Ізюмова) — Мєнськ. Поляки, як захазяйнували у ХVIII столітті вже остаточно, переробили на свій копил — Мінськ. А московці підхопили: не від раба перейняли, а від володаря. А раб не забув і 1916-го року знов сказав "Мєнськ". І так воно було аж до 1939-го.
Ну, то такий рік був, що, як хто не зна, то хай і не дізнається, а хто зна, той сам утямить.
А тепер-же чого з тим Мінськом? Хай уже буде місто Менське.
Єдиний виняток (в Голоскевича, Ізюмова) — Мєнськ. Поляки, як захазяйнували у ХVIII столітті вже остаточно, переробили на свій копил — Мінськ. А московці підхопили: не від раба перейняли, а від володаря. А раб не забув і 1916-го року знов сказав "Мєнськ". І так воно було аж до 1939-го.
Ну, то такий рік був, що, як хто не зна, то хай і не дізнається, а хто зна, той сам утямить.
А тепер-же чого з тим Мінськом? Хай уже буде місто Менське.
Немає коментарів:
Дописати коментар