Сестра, почувши, як я смашно обідаю, спитала мене телефоном, чи не думаю вступити до товариства анонімних обжир. Беручи під увагу Великий піст і бажання заховувати, не ховаючи, образ побожости, на ту думку можна було-б і пристати. Але, на жаль, обжирі, на відміну від алкоголіка, важко лишатися анонімним: усе щільно прикладається до особи.
Немає коментарів:
Дописати коментар