Антонич був хрущем, а я був травнем

 Свою поетичну обдарованість змалечку вимірюю одним: я завсігди розумів Антонича. Звідки я знаю, що правильно втинаю? Антонича не треба розуміти правильно, його треба просто розуміти.
Єдино правильно потрібно второпувати тільки поганих поетів. Залишається незрозумілим лиш одно: навіщо їх розуміти?
Те саме стосується й до звичайних людей. Хто хоче записувати прозу життя до своєї маленької, коротенької книжечки? Ми всі нишком пишемо власну таємну поему...