Серед моїх приятелів у "Фейсбуці" з неймовірною втіхою відзначаю Одарку Карась (не Карасиху й не Карасеву). Любо! Яке гарне, незалежне, щиро вкраїнське жіноче псевдо! Воно розв'язує так і не розв'язаний конфлікт "Запорожця за Дунаєм". "Підем, серце, в рідний край!" — це й так буде. А от:
— Гей, Одарко, годі, буде, перестань бо вже кричать!..
А вона перестала. А вона й не кричала. Одарка й Карась — в одності та згоді, навіть прізвище однакове...
— Гей, Одарко, годі, буде, перестань бо вже кричать!..
А вона перестала. А вона й не кричала. Одарка й Карась — в одності та згоді, навіть прізвище однакове...
Немає коментарів:
Дописати коментар