Я нарешті розторопав, чого це панночки-міщаночки так старанно й густо наколюються татуюванням, наводять узір чорнилами на пещеній біленькій шкурці так, щоб скрізь усім було видно.
Татуювальна голочка нагадує молодим за прабабусин посаг, коли роботяща дівка придбавала собі й гаптованого, й вишиваного до весілля. Й тоді голка в дівчини невтомно снувала, щоб знали парубки й не соромно було перед старостами. Виходиш княгинею, а на тобі місця гулящого нема: кругом мереживо, скрізь усе половничники та попини розкішні.
Правду кажуть мудріїї люде: ніщо не міняється, тільки технології та розподіл праці. А призбирувати й наздобувати добро в усі віки треба.
Татуювальна голочка нагадує молодим за прабабусин посаг, коли роботяща дівка придбавала собі й гаптованого, й вишиваного до весілля. Й тоді голка в дівчини невтомно снувала, щоб знали парубки й не соромно було перед старостами. Виходиш княгинею, а на тобі місця гулящого нема: кругом мереживо, скрізь усе половничники та попини розкішні.
Правду кажуть мудріїї люде: ніщо не міняється, тільки технології та розподіл праці. А призбирувати й наздобувати добро в усі віки треба.
Немає коментарів:
Дописати коментар