неділя, 12 січня 2014 р.

Вразливість завбачливої краси

Де-хто просто на диво вміє складати своє життя: вправно, зґрабно, розумно й доречно, вчасно й красно. Ніби стіс дров, де кожен рубанець сам собою пишається, сам собі зугарен. Тепло й втішно грітиметься душа всю зиму життьову!
Проте чомусь у таких здатних часом пожиття буває, як ото теперішня зима: без снігу й морозу, коли-не-коли дощ.
А як-що хтось невмисне чи спересердя підпалить суху дровітню, невідомо скільки сьвіту вигорить.

1 коментар:

  1. Цієї зими далася мені в пам’ять одна річ, яка "тЕпло й втішно гріє" вариво. Дивно, відки взялось таке пожвавлення навколо отих мультиварок? І чим це люди не вподобали традиційні кастрюлі? Жоден, хоч трохи умілий кухмістер, наскільки мені відомо, не спрощує собі процес приготування кулішу чи то мамалиґи за допомогою приладу під назвою "electric multi cooking pot". Не помічений він досі й на кухнях відомих ресторанів, маловідомих кафе, ба навіть у народних забігайлівках.

    Чи не вкипів наш орган мислення в яку кашу од тих мультиварок?

    ВідповістиВидалити