субота, 4 січня 2014 р.

Непоборна справа

Року Божого 1742-ого Арсеній Мацієвич, з роду волинських шляхтичів, не погодився сповідати крайнею суддею російську імператрицю, сповідаючи натомість Крайнім Суддею лиш Самого Христа, й одмовився од місця в Сьвятійшому Синоді, вже тепер Синоді без Патріярха. У Петербурзі.
Про Арсенія Мацієвича Юрій Шевельов пише: "Він з дивовижною впертістю боронить програну справу — незалежність церкви від держави. Для нього світ обмежений рамками церковного життя. Смішний, надокучливий...". Це писано в Бостоні року Божого 1954-го.
Церква як суспільна установа, може ніколи й не виграє тої справи, але церква, як спільнота сьвятих, осьміяна бути не може: Арсенія Мацієвича поновлено в сані митрополита року Божого 1918-ого, канонізовано року Божого 2000-ого. У Москві.

Немає коментарів:

Дописати коментар