Юрко Зелений слушно чинить, що жене цілий табун безверхих росинантів на вітряки ангелянської мови. Вона прикидається ангельською, крилатою, але там ходять жовна, жують жорна, перемелюючи всі мови сьвіту купно з завмерлими й застиглими, зникомими й утеклими. Якась занадто жива й жвава мова — ніби блекоти наїлася.
Немає коментарів:
Дописати коментар