Умовини

 От що-б ми робили, якби всі громадяни або, принаймні, осьвічена наша кляса (а тепер ціле суспільство охвиційно осьвічене) знали вкраїнську мову й завзято вживали її? Яке розчарування що-разу спобігало-б культурних мовлян, коли на місці звичного покруча намацувалася пустота! Бракувало-б найзвичніших слів: "волонтера", "вторгнення", "донатів" і ще багато-багато чого иньшого. От і слова "домовленість" наша мова не має, а як без його на сьвіті жить? Знаєм, дрюковані, що нема, дак а як-же віддавати конче потрібну "договоренность"? Хіба understanding по свойому вимовити — "андерстендинг" (конче з вузеньким нашим "и" й непоступливим мужицьким "г", а не панським "ґ") й ганяти гуси разом із спікерами й активностями? Скоро виявляється, що й сама "договоренность" у тій уже референтній мові — слово молоде й непевне. Колись воно було геть непотрібне, бо, кажучи щось, іще треба було з'ясовувати, що воно таке, а не так, як тепер: аби балачка справлялася, навіть коли мова не провадиться. Ну от, приміром: домовились таки чи умовились? Як домовились, то має бути договір. А коли це тільки "соглашеніе", просто умовились поки, то буде угода чи умовини. Гадаю, що як поставити "умовини" на місці "домовленостей", то й теперішній мовець якось іздогадається, що воно таке. А як не втямить, то можна в дужках підказати, що то ваша "домовленість". Або так казати: по простому умовини, а по вашому — вченому, дрюкованому — то вже "домовленість" буде.