Серік я вперше, по десяти роках цілковитого, щедрого занехаяння, оновляю свій curriculum vitae — cвій життєпис, а власне, перебіг свого життя. Бо хоч curriculum vitae має якесь цезаряче, імперське звучання, насправді він становить прикрий, принизливий обов'язок брешучи виправдовуватися передо сьвітом за незмістовність і безтямність своїх житків. "Люде, дивні мурахи!", — згукнув колись наш видатний поет. Але я сам зовсім до мурахи не подібний: нічого впорядкованого, жадного прямування, що в нас по рабському зветься "цілеспрямованістю". Тому й ув околі вічно підозрюю хай і комашине, та геть не мурашкове пробування.
То чи можна поважно сподіватися того, що перебіг моїх українських житків року 2025-го проти 2015-го справді зміниться на ліпше, в бік накерованости по якійсь діяльній дорозі? Ет, таке питаєте! Т'але майструю оте вже CV. Мало того, вперше відшукав і приготувався пропонувати на запит зразці записів власного перекладу. Бо не вважаючи на те, що органічна пляма моєї притомности давно й широко розповзлася на поверсі води, де-далі, то все більш у людства заходить підставний сумнів про теє, чи таке колись було, а як було, то чи й далі триває.
Немає коментарів:
Дописати коментар